Архив журналиста

3793   -

фото: Евгений Гурский

Законопроект зарегистрирован 07.12.15 под номером 3587 группой депутанов, среди которых есть рыги.

Не вызывает сомнения то, что причиной появления этого законопроекта именно сейчас являются протестные настроения в обществе, вызванные антигосударственной и антинародной политикой властей, способ выражения которых этим законопроектом они попытаются загнать в тесное правовое русло.

В целом законопроект взвешенный. Но почему, по моему мнению, подобный закон нецелесообразен на данном историческом этапе? Потому что на территории, называемой Украина, не существует правового государства. Законы властью систематически либо не соблюдаются и нарушаются, либо их смысл искажается и подменяется во вред гражданам.  А свобода протеста - важный и ценный фактор влияния общества на власть, помогающий стране эволюционировать.


Вводя нормы, регулирующие реализацию народом конституционного права на мирные собрания, что в условиях Украины тождественно праву на протест, власть получает новый инструмент влияния на возможность выражать протестные настроения путём злоупотребления законодательством.

(красным цветом выделены нормы, в которых заключён потенциал для злоупотреблений со стороны властей)


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про гарантії свободи мирних зібрань

Цей Закон визначає правові засади реалізації гарантованого Конституцією України права на свободу мирних зібрань.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені терміни вжито в такому значенні:

1) мирне зібрання публічний захід, що проводиться у публічному місці мирно, без зброї у формі зборів, мітингу, демонстрації, пікетування, походу або у будь-якому поєднанні цих форм чи в інших не заборонених законом формах для вираження особистої, громадянської або політичної позиції з будь-яких питань;

2) публічне місце відкрита для вільного доступу територія, будівля чи споруда або їх частина;

3) одночасне мирне зібрання мирне зібрання, що проводиться у той самий час з іншим мирним зібранням у тому самому місці або поруч з ним у межах видимості та чутності;

4) контрзібрання одночасне мирне зібрання, що має на меті вираження незгоди з поглядами учасників іншого мирного зібрання;

5) спонтанне мирне зібрання мирне зібрання, яке є засобом невідкладного реагування суспільства чи групи людей на певну подію або інформацію, та про що неможливо було повідомити у строк, встановлений цим Законом.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює суспільні відносини, повязані зі здійсненням та захистом права на свободу мирних зібрань.

2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, повязані з організацією і проведенням:

1) загальних зборів жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) зборів (конференцій) жителів, що проводяться відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення»;

3) зборів трудових колективів, засідань статутних органів управління юридичних осіб, обєднань громадян, громадських спілок, зустрічей виборців з кандидатами у депутати та обраними депутатами, кандидатами на пост Президента України, зборів ініціативних груп з організації референдуму;

4) зібрань, що проводяться з метою відпочинку, а також громадських святкових заходів, спортивних заходів, концертів та інших розважальних заходів, якщо вони не є складовою мирного зібрання;

5) весільних процесій, похорон, якщо вони не є складовою мирного зібрання;

6) богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій у випадках, передбачених Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Стаття 3. Законодавство України про свободу мирних зібрань

1. Законодавство України про свободу мирних зібрань складається з Конституції України, цього Закону та інших законів України, що регулюють відносини у цій сфері, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

2. Органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи не можуть своїми актами встановлювати порядок, в тому числі місця реалізації права на свободу мирних зібрань.

Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МИРНОГО ЗІБРАННЯ

Стаття 4. Організатор мирних зібрань

1. Організатором мирного зібрання може бути фізична особа, яка є громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, юридична особа, а також громадське обєднання незалежно від наявності у нього статусу юридичної особи. Може бути один або декілька організаторів.

2. Фізична особа, яка не досягла 16 років або є недієздатною, може бути організатором мирного зібрання, якщо хоча б одним із співорганізаторів є фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, юридична особа або громадське обєднання.

3. Не можуть бути організатором мирного зібрання державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Стаття 5. Права та обовязки організатора мирного зібрання

1. Мирні зібрання організовуються на засадах добровільності.

2. Організатор мирного зібрання має право:

1) проводити мирне зібрання у будь-якій формі за умови додержання закону;

2) уповноважувати окремих учасників мирного зібрання виконувати функції, в тому числі розпорядчі, щодо організації та проведення зазначеного зібрання;

3) встановлювати без спеціального дозволу на час проведення мирного зібрання намети, сцени та інші тимчасові споруди на місці або маршруті проведення мирного зібрання, які не перешкоджають руху транспортних засобів, пішоходів та не перекривають доступ до будівель.

4) використовувати розпізнавальні знаки організатора мирного зібрання;

5) використовувати під час проведення мирного зібрання звукопідсилювальну та іншу апаратуру, транспортні та інші технічні засоби, крім випадків, передбачених цим Законом;

6) на участь або на відмову від участі в переговорах щодо узгодження умов проведення мирного зібрання для запобігання обмеженню свободи мирних зібрань;

7) здійснювати інші дії, не заборонені законом.

3. Організатор мирного зібрання зобовязаний:

1) у разі прийняття рішення про зміну місця, часу, маршруту мирного зібрання, внесення інших змін чи доповнень до повідомлення або відмову від проведення мирного зібрання невідкладно повідомляти відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, визначений статтею 7 цього Закону;

2) не перешкоджати проїзду транспортних засобів оперативних і спеціальних служб.

Стаття 6. Права та обовязки учасника мирного зібрання

1. Участь у мирних зібраннях здійснюється на засадах добровільності.

2. Учасник мирного зібрання має право:

1) брати участь в обговоренні та прийнятті рішень;

2) використовувати під час проведення мирного зібрання символіку та інші засоби, а також засоби агітації, не заборонені законом;

3) приймати резолюції, вимоги та інші звернення і передавати їх до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, громадських обєднань, посадових осіб, народних депутатів і депутатів місцевих рад, дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, а також до представництв міжнародних організацій в Україні;

4) здійснювати інші дії, не заборонені (не обмежені) законом чи рішенням суду, що набрало законної сили.

3. Учасник мирного зібрання зобовязаний додержуватися вимог Конституції, цього Закону та інших законів України.

Учасник мирного зібрання зобовязаний не перешкоджати проїзду транспортних засобів оперативних і спеціальних служб.

Стаття 7. Повідомлення про проведення мирного зібрання

1. Організатор мирного зібрання письмово повідомляє про намір проведення мирного зібрання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не пізніш як за сорок вісім годин до його початку.

Якщо кінцевий строк сповіщення припадає на неробочий у відповідному органі день або час, то організатор повинен повідомити з дотриманням цього строку Національну поліцію за місцем проведення мирного зібрання.

2. Організатор мирного зібрання, його уповноважений представник можуть подати повідомлення про проведення мирного зібрання до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування особисто або надіслати рекомендованим листом, телеграмою чи електронною поштою.

3. Повідомлення про проведення мирного зібрання вважається поданим у день і час його подання або відправлення до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

4. Повідомлення про проведення мирного зібрання подається до:

1) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (крім міст Києва і Севастополя)якщо мирне зібрання заплановано провести на території відповідного села, селища чи міста;

2) районної (обласної) державної адміністрації якщо мирне зібрання заплановано провести на території відповідного району, кількох районів або області;

3) Київської або Севастопольської міської державної адміністрації якщо мирне зібрання заплановано провести на території міст Києва чи Севастополя;

4) Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій якщо мирне зібрання заплановано провести на території кількох районів Автономної Республіки Крим.

5. У разі якщо мирне зібрання планується провести за маршрутом, що пролягає по території кількох сіл, селищ, міст, областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим, організатор мирного зібрання подає письмове повідомлення про його проведення відповідно до кожної районної, обласної державної адміністрації, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 8. Зміст і форма повідомлення про проведення мирного зібрання

1. У повідомленні про проведення мирного зібрання зазначаються:

1) дата проведення, час початку та тривалість мирного зібрання;

2) мета проведення мирного зібрання;

3) місце або маршрут проведення мирного зібрання;

4) очікувана кількість учасників мирного зібрання;

5) прізвище, імя та по батькові особи, яка є організатором мирного зібрання, або представника юридичної особи, громадського обєднання, що є організатором мирного зібрання, адреса, номери телефонів та адреса електронної пошти за наявності;

6) якщо організатором мирного зібрання є юридична особа, громадське обєднання їх найменування, місцезнаходження, для юридичної особи ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

7) інформація про намір організатора щодо встановлення на місці проведення мирного зібрання тимчасових споруд, використання звукопідсилювальної техніки

8) інформацію про тимчасове обмеження руху транспорту для отримання спеціального дозволу.

2. Повідомлення про проведення мирного зібрання підписує особа, яка є організатором мирного зібрання, або представник юридичної особи, громадського обєднання, що є організатором мирного зібрання, крім випадку, коли повідомлення надсилається телеграмою, електронною поштою.

3. Організатор мирного зібрання має право зазначати у повідомленні додаткову інформацію, додавати до нього інші документи.

4. У разі необхідності доповнити чи змінити інформацію в повідомленні про проведення мирного зібрання організатор мирного зібрання має право подати обовязкову для розгляду заяву про доповнення чи зміну повідомлення в межах строків, визначених частиною першою статті 7 цього Закону.

Стаття 9. Вимоги щодо місця, часу та інших умов проведення мирного зібрання

1. Мирне зібрання може проводитися в будь-якому публічному місці.

2. Орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування невідкладно доводять до відома організатора мирного зібрання інформацію про місця, доступ до яких обмежено законом, якщо такі місця перетинаються з місцем (маршрутом) проведення мирного зібрання, зазначеним у повідомленні про проведення такого зібрання.

3. Під час проведення мирного зібрання забороняється повністю перекривати прохід (проїзд) до закладу, підприємства, установи, організації, державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, поблизу яких воно проводиться.

4. Проведення мирного зібрання допускається в будь-який час доби.

5. Під час проведення мирного зібрання поблизу дитячих закладів та навчальних закладів з цілодобовим перебуванням дітей, стаціонарних закладів охорони здоровя, жилих будинків у нічний час (з 23 до 7 години) рівень шуму не має перевищувати норми, встановлені Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

6. Організатору та учасникам мирного зібрання під час його проведення забороняється мати при собі зброю, а також пристрої або пристосовані предмети, що можуть бути використані проти життя і здоровя людей.

Стаття 10. Агітація за проведення мирного зібрання

1. Організатор мирного зібрання та інші особи мають право безперешкодно проводити у спосіб, не заборонений законом, агітацію, пов’язану з організацією і проведенням мирного зібрання, а також закликати до участі в ньому.

Стаття 11. Матеріально-технічне забезпечення проведення мирного зібрання

1. Матеріально-технічне забезпечення проведення мирного зібрання здійснюється за рахунок коштів і майна організатора та учасників такого зібрання, благодійної допомоги та інших не заборонених законом джерел.

2. Забороняється фінансування та здійснення матеріально-технічного забезпечення проведення мирного зібрання державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, крім випадків виконання визначених цим Законом повноважень.

Стаття 12. Захист професійної діяльності журналістів, працівників засобів масової інформації під час проведення мирного зібрання

1. Журналісти, працівники засобів масової інформації мають право безперешкодно здійснювати свою професійну діяльність, у тому числі проводити аудіо- та відеозапис, фотозйомку, у місцях проведення мирних зібрань. При цьому вони повинні мати про собі належні документи, знакові та інші засоби позначення особи представника преси.

2. Організатори та учасники мирних зібрань, представники Національної Поліції, Національної Гвардії України та інших правоохоронних органів в межах компетенції сприяють професійній діяльності журналістів, працівників засобів масової інформації під час проведення мирних зібрань.

Стаття 13. Повноваження органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування із забезпечення проведення мирного зібрання

1. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування:

1) невідкладно здійснює реєстрацію повідомлення про проведення мирного зібрання із зазначенням дати і часу його надходження;

2) невідкладно надає організатору мирного зібрання письмове підтвердження про одержання повідомлення із зазначенням часу його надходження;

3) невідкладно після отримання повідомлення про проведення мирного зібрання інформує про це Національну Поліцію, Національну Гвардію України та інші правоохоронні органи відповідно до компетенції, а також державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим чи орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено вирішення питань, яких стосується мета мирного зібрання;

4) взаємодіє з органом Національної поліції з питань, повязаних з проведенням мирного зібрання;

5) у межах своєї компетенції організовує роботу комунальних служб, служб швидкої медичної допомоги, підрозділів органів державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки, промислової безпеки, державної пожежної охорони, інших служб;

6) надає дозвіл на тимчасове обмеження руху транспортних засобів у місці або за маршрутом проведення мирного зібрання та вживає заходів для забезпечення безпеки учасників мирного зібрання.

2. У разі надходження кількох повідомлень про проведення мирних зібрань в одному місці, в один час орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування невідкладно:

1) інформує організаторів мирних зібрань про те, що в зазначеному місці в цей час вже передбачено проведення іншого мирного зібрання;

2) пропонує організаторам мирних зібрань дійти згоди щодо зміни місця або часу їх проведення чи організації одночасних мирних зібрань.

3. У разі проведення одночасних мирних зібрань орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування вживає необхідних заходів з метою недопущення конфліктних ситуацій, які можуть перешкоджати проведенню та досягненню мети мирних зібрань.

4. У разі здійснення заходів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не має права:

1) відмовити в реєстрації повідомлення про проведення мирного зібрання;

2) давати оцінку доцільності проведення мирного зібрання;

3) надавати перевагу одній зі сторін у разі проведення одночасних мирних зібрань, у тому числі контрзібрань;

4) забороняти або обмежувати свободу вибору місця, часу чи маршруту мирних зібрань;

5) перешкоджати досягненню мети проведення мирного зібрання.

Стаття 14. Повноваження органу, до компетенції якого віднесено вирішення питань, яких стосується мета мирного зібрання

1. Державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено вирішення питань, яких стосується мета мирного зібрання, після отримання інформації про проведення такого зібрання невідкладно вживає заходів для налагодження взаємодії з організатором мирного зібрання та/чи його уповноваженими представниками, яка може здійснюватися у формі зустрічей, нарад, переговорів, засідань за круглим столом, інших заходів, з метою спільного пошуку шляхів вирішення порушених питань.

2. Під час проведення мирного зібрання відповідний державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування має право направити до місця його проведення свого представника, уповноваженого проводити переговори з організатором мирного зібрання та/чи його уповноваженими представниками для спільного пошуку шляхів вирішення порушених питань.

3. У разі отримання під час проведення мирного зібрання чи після його завершення резолюцій, вимог та інших звернень відповідний державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування забезпечує їх розгляд, у тому числі за участю організатора мирного зібрання та/чи його уповноважених представників. Відповідь за результатами розгляду надається організатору мирного зібрання протягом пяти днів, якщо порушене питання не потребує додаткового вивчення, а в разі потреби додаткового вивчення протягом 15 днів.

Стаття 15. Повноваження Національної поліції та Національної гвардії України та інших правоохоронних органів із забезпечення проведення мирного зібрання

1. Національна поліція та Національна гвардія України та інші правоохоронні органи відповідно до компетенції:

1) забезпечують громадський порядок і безпеку людей під час проведення мирного зібрання;

2) здійснюють супроводження учасників мирного зібрання, а також за наявності дозволу органу місцевого самоврядування - тимчасове обмеження або зміну маршрутів руху транспорту, встановлення спеціальних знаків;

4) на прохання організатора одного з одночасних мирних зібрань або в разі необхідності під час проведення контрзібрань забезпечують розведення учасників зібрань на безпечну відстань, при цьому не обмежуючи сторони у праві проведення одночасних мирних зібрань;

5) у разі необхідності вживають інші заходи, повязані із забезпеченням безпеки громадян і громадського порядку під час проведення мирного зібрання, відповідно до закону.

Розділ III. ГАРАНТІЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА СВОБОДУ МИРНИХ ЗІБРАНЬ

Стаття 16. Обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань

1. Обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань встановлює лише суд і не інакше як за сукупності таких умов:

1) обмеження відповідає частині другій статті 39 Конституції України;

2) наявна хоча б одна з підстав, визначених нижче у частині другій цієї статті;

3) таке обмеження є пропорційним відповідно до частини третьої цієї статті.

2. Обмеження реалізації права на свободу свободи мирних зібрань можливе лише з таких підстав:

1) метою зібрання є: ліквідація незалежності України, зміна конституційного ладу насильницьким шляхом, зміна меж території або державного кордону України, захоплення державних або громадських будівель чи споруд, перешкоджання діяльності Збройних Сил України або військових формувань;

2) необхідність захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України від незаконних посягань;

3) зібрання має метою пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

4) запобігання реальній небезпеці застосування з боку організаторів та учасників зібрання фізичної сили, зброї та інших небезпечних засобів для заподіяння шкоди життю, здоровю або майну інших осіб;

5) установлення на відповідній території тимчасового обмеження щодо проведення мирних зібрань указом Президента України про введення надзвичайного стану або воєнного стану, затвердженим Верховною Радою України відповідно до Конституції України та законів України «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану»;

6) установлення рішенням Кабінету Міністрів України на відповідній території карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо таке рішення передбачає можливість встановлення судом обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань з метою захисту населення від епідемії (спалаху) особливо небезпечної інфекційної хвороби.

7) зібрання має на меті порушення основоположних прав та свобод людини.

3. Реалізація права на свободу мирних зібрань може бути обмежена, якщо це необхідно у демократичному суспільстві, з урахуванням принципу пропорційності лише до тієї міри, яка є мінімально необхідною для захисту інтересів, зазначених у частині другій статті 39 Конституції України.

Право на свободу мирних зібрань може бути обмежене у спосіб:

1) повного або часткового обмеження щодо місця або маршруту проведення мирного зібрання у разі, якщо вони перетинаються з місцем, доступ до якого обмежено законом;

2) обмеження щодо часу чи тривалості мирного зібрання;

3) повного або часткового обмеження щодо використання звукопідсилювальної апаратури чи інших джерел шуму відповідно до частини пятої статті 9 цього Закону;

4) часткового обмеження щодо місця встановлення тимчасових споруд;

5) заборони проведення мирного зібрання.

4. Заборона проведення мирного зібрання застосовується як винятковий захід лише у разі неможливості досягнути законних цілей обмеження в інший спосіб, визначений частиною третьою цієї статті.

5. Встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань не повинно перешкоджати досягненню законної мети мирного зібрання щодо вільного вираження поглядів у межах видимості та чутності адресатів і своєчасного доведення цих поглядів до відома державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суспільства чи інших адресатів.

6. Не можуть бути підставою для обмеження свободи мирних зібрань:

1) чисельність учасників мирного зібрання;

2) проведення одночасних мирних зібрань, у тому числі контрзібрань;

3) проведення одночасно з мирним зібранням інших масових чи охоронюваних заходів, у тому числі святкувань, концертів, візитів посадових осіб.

7. Несвоєчасне подання повідомлення про проведення мирного зібрання не зумовлює його обмеження за відсутності підстав, визначених частиною другою цієї статті.

8. Суд може встановити обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань лише щодо конкретного мирного зібрання.

9. Не допускається обмеження свободи мирних зібрань чи надання переваг у її здійсненні за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 17. Узгодження умов проведення мирного зібрання для запобігання обмеженню свободи мирних зібрань

1. Якщо повідомлення про проведення мирного зібрання чи інша інформація, якою володіє орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що отримав таке повідомлення, вказує на наявність підстав для обмеження свободи мирних зібрань, установлених цим Законом, такий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування ініціює проведення переговорів з організатором мирного зібрання щодо зміни умов його проведення.

2. Переговори з організатором мирного зібрання проводяться з метою запобігання обставинам, що є підставою для обмеження свободи мирних зібрань. З цією метою орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який отримав повідомлення про проведення мирного зібрання, може дати організатору мирного зібрання рекомендації щодо зміни часу, місця, мети, встановлення наметів, сцен та інших тимчасових споруд чи інших умов проведення мирного зібрання, що виключатиме підстави для обмеження свободи мирних зібрань.

3. За згодою або на прохання організатора мирного зібрання у переговорах можуть брати участь інші особи, зокрема представники засобів масової інформації, Національної Поліції, Національної Гвардії України та інших правоохоронних органів. Це рішення не вимагає подання нового повідомлення або заяви про зміну чи доповнення повідомлення про проведення мирного зібрання і за бажанням однієї зі сторін переговорів оформлюється письмово та реєструється у органі, який брав участь в переговорах.

4. Рішення про зміну часу, місця, мети, встановлення наметів, сцен та інших тимчасових споруд або інших умов проведення мирного зібрання приймає організатор мирного зібрання.

5. Подання позову до суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань не є перешкодою для проведення переговорів щодо зміни умов проведення мирного зібрання. Результати переговорів можуть бути зафіксовані в умовах примирення, про які повідомляється суд.

Стаття 18. Дії Національної поліції та Національної гвардії України та інших правоохоронних органів у разі втрати зібранням мирного характеру

1.Національна поліція та Національна гвардія України, інші правоохоронні органи відповідно до компетенції оголошують про втрату зібранням мирного характеру, якщо його учасники масово застосовують насильство, або своїми діями перешкоджають затриманню осіб, що вчиняють насильство в ході мирного зібрання, та якщо іншим чином припинити насильство не можливо.

2.В оголошенні про втрату зібранням мирного характеру правоохоронні органи повідомляють про:

1) надання часу для залишення місця проведення зібрання для осіб, що не беруть участь у актах насильства;

2) можливість реалізувати своє право на мирне зібрання таким чином, щоб не перешкоджати законним діям працівників правоохоронних органів, в тому числі шляхом проведення спонтанного зібрання.

Стаття 19. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що порушують право на свободу мирних зібрань

1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, що порушують право на свободу мирних зібрань, а також відшкодування завданої ними матеріальної і моральної шкоди здійснюється в порядку, встановленому законом.

2. Суд забезпечує розгляд справ про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань, про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у строки встановлені законом, у тому числі у вихідні, святкові чи інші неробочі дні.

Стаття 20. Відшкодування шкоди

1. Шкода, завдана у звязку з проведенням мирного зібрання, підлягає відшкодуванню в установленому законом порядку.

Стаття 21. Відповідальність за порушення цього Закону

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.



В то же время под номером 3587-1  зарегистрирован альтернативный законопроект депутатов из числа гражданских активистов, текста которого пока нет онлайн.


0

    Комментировать через:
    Имя:
    Отправить
Прямой эфир
©2012-2015 Блогер pauluskp Все права защищены.
Использование материалов сайта разрешается только с указанием прямой активной ссылки на сайт.