В жовтні вже минулого року, в Краматорске, я випадково став свідком одного неприємного випадку. Проходячи повз магазин "АТБ", побачив як охорона магазина звинувачує жінку в крадіжці та намагається її затримати. Думаючи про те, чим я можу допомогти жінці, мені прийшло в голову декілька ідей:
1) Захистити її від охорони та можливо стати захисником злочинця.
2) Викликати міліцію.
3) Зняти це на відео та, в разі якщо б жінка звернулася до суду, допомогти її цим відео виграти суд та наказати винних.
Жодним
з варіантів я так і не скористався. Лізти в "драку" - дурість, бо я не
знаю чи дійсно вона невинувата. Викликати міліцію - охоронець викликав,
тож сенсу немає. Знімати на відео - розрядився телефон.
Дочекавшись
охорону, яка приїхала невідомо на чому, я пішов до дому, бо було
прохолодно і все вже скінчилося. Йдучи до дому, я зрозумів, що не тільки
в МВС набирають людей з певними недоліками в роботі мозку.
Вдома, знайшов сайт "АТБ" та написав їм лист наступного змісту.
Написавши лист, я отримав подяку за те, що звернувся до них.
В листі я не вказав, що жінка декілька разів падала і було враження, що вона втратила свідомість та те, що неодноразово їй майже затискали пальці рук в дверях.
На мій великий подив, вже наступного дня мені
подзвонили з гарячої лінії "АТБ". Нічого конкретного мені не сказали,
задавали питання, відповіді на які я дав ще в листі. Письмову
(електронну) відповідь, я чекаю і досі.
Окрім листа в "АТБ", з місця
подій я писав журналісту, який на жаль був зайнятий і в ЗМІ цей випадок
так і не потрапив (або потрапив, а я про це просто не знаю).
Після цього випадку, я став більш пильним в магазинах "АТБ".
Минув
час і якось ця історія забулася, я б про неї і не згадав би взагалі, як
би не те, що трапилося знову. Той самий журналіст, дав мені посилання
на свою нову публікацію в "ЖЖ".
"До нашої редакції звернулася
розплакана жінка. Вона сходила до супермаркету АТБ купити сирків, її
звинуватили у крадіжці, співробітники кричали їй навздогін "Воровка!",
потім викликали міліцію, обшукували на вулиці, але нічого не знайшли. На
прощання сказали жінці: "Ну что ж, извините". - пише Олексій Ладика.
Його публікація, також має відео, де жінка (потерпіла) розповідає все в деталях.
Я, наприклад, своїй матері вже розповів, що робити в таких ситуаціях, та дуже сподіваюся, що те, що я їй розповів, їй ніколи не знадобиться!
Тим, хто також не хоче потрапити в таку халепу, раджу наступне.
1)
Ніколи не забувайте про те, що Ви покупець і Ви завжди правий, весь
персонал магазину працює для того, щоб Вам було зручно. При цьому, не
варто нахабніти та поводити себе як бидло.
2) Не витягайте нічого з сумок самі та тим-паче не дозволяйте персоналу.
3) Вимагайте викликати міліцію. Паралельно з цим дзвоніть друзям/знайомим які зможуть дійсно допомогти.
4) Не соромтеся заповнювати книгу скарг та пропозицій.
5) Якщо трапилось так, як з жінками, подавайте позов до суду.
Мій блог:
http://pasha-datskiy.blogspot.com/2013/01/blog-post_18.html
http://pasha-datskiy.livejournal.com/5799.html
Блог в соцсетях:
Твиттер Вконтакт Фейсбук Гуглоплюс Ютуб Инстаграм livejournal