Уркаина - созревающая авторитарная клептократия

Клептократія - то влада злодіїв

(Умови виникнення клептократії) - це відсутність суспільних інститутів, які можуть запобігти захопленню влади злодіями, або чисто декоративна сутність таких інститутів (незалежних судів, прозорої виборчої системи, парламентаризму, тощо).

(За однакових стартових умов в одних країнах клептократія виникає, а в інших - ні.) Пояснення такому явищу одне: крім інституцій на виникнення клептократії впливає культура суспільства, а саме – слабкість моральних обмежень та толерантність до корупції. Тобто однієї відсутності інституцій замало, потрібна ще відсутність совісті та моралі.

В політологічній літературі клептократія визначається найчастіше як влада, головною метою якої є власне збагачення. Мені здається, зводити клептократію тільки до корупції, або тільки до злодійських збочень влади недостатньо. Масштаби злодійства тут надають нової якості владі, вона набуває форми авторитаризму та абсолютизму.

Природною політичною формою клептократії є репресивний авторитарний режим (як інструмент боротьби із політичними конкурентами задля збереження влади з метою уникнути покарання за зловживання, яке станеться у випадку її втрати). Не кожний авторитаризм є клептократією, але кожна клептократія набуває рис авторитаризму. Тому клептократія може розглядатися як різновид авторитаризму.

Клептократи - то не просто злодії та корупціонери, то - політики, якім притаманні такі риси:

• Головна мета влади – власне збагачення, включаючи сім’ю та найближчих друзів. Це призводить до корупції самого високого рівня та дуже великого масштабу

• Абсолютна персональна влада або принаймні намагання її набути, при відсутності або декоративності інститутів

• Неполітичні засоби боротьби з політичними суперниками, включаючи фізичне знищення.

Націленість на власне збагачення – то ментальність, яка не може спостерігатися безпосередньо. Тому замість внутрішніх мотивів клептократія класифікується по зовнішніх проявах: стрімке збагачення після набуття влади, неадекватне офіційним легальним доходам




Клептократ сильного типу не потребує ніяких союзників та будь-якої підтримки від будь-яких соціальних груп населення. Клептократ слабкого типу потребує союзників та спирається на якісь соціальні групи, наприклад, етнічні.

Клептократичні режими стійкі та довготривалі завдяки політичній стратегії «розділяй та володарюй». Члени суспільства для зміщення клептократа мають організувати свої спільні дії. Але клептократ має фінансову і адміністративну можливість підірвати таку взаємодію, використовуючи доходи бюджету, ренту від природних ресурсів, міжнародну допомогу для підкупу окремих груп і збереження своєї влади.

Сприятливими умовами для клептократії є рента від природних ресурсів та міжнародна допомога, а також низька економічна ефективність та бідність країни. Навпаки, велика економічна нерівність в суспільстві заважає становленню клептокаратії, бо вимагає більших ресурсів для підкупу економічно заможних груп.
Суцільна рівномірна бідність дуже сприятлива для клептократії, бо можна дешево купити великі верстви населення.

1. Клептократія сильного типу в гетерогенному суспільстві більш стійка, якщо вона підтримує рівновагу соціальних груп
2. Збільшення різноманіття соціальних груп ускладнює їх колективні дії і укріплює режим клептократії
3.Деякі соціальні групи отримають вигоду від дискримінації та маргіналізації більшості клептократією
4. Більш продуктивніші та сильніші соціальні групи сильніше потерпають від клептократії.

Дві теоретичні ситуації, коли клоптократії загрожує занепад:
1. Якщо якісь соціальні групи усвідомлюють, що усунення клептократії значно поліпшить їх стан, вони можуть домогтися відсторонення клептократа від влади,
2. Якщо виникають тісні стосунки та взаємодопомога між різними соціальними групами.

Найстабільнішими політичними режимами є демократичні некорумповані країни та вкрай корумповані автократії (їх можна вважати ідентичними клепторкатіям). Збільшення корупції зміцнює автократію, а автократія сприяє процвітанню корупції.
Найбільш імовірний перехід від клептократії – це перехід до корумпованої напівдемократії. Імовірність переходу до некорумпованої автократії, в 4 рази менша.

Історичні приклади свідчать, що клептократи або ігнорують вибори, або в них перемагають у будь-який спосіб. Ми не можемо навести прикладів зміни клептократичного режиму шляхом виборів.

Клептократія народжується з корупції, але через деякий час вона вступає в конфлікт з нею. Стихійна, некерована корупція зменшує дохід клептократії. Зріла клептократія перетворює стихійну корупцію на системну.

Для подолання корупції клептократ повинен йти на такі витрати (за рахунок суспільства), що перевищують втрати суспільства від корупції. Це означає, що клептократ повинен постійно боротись з корупцією, але не перемагати її. Боротьба з корупцією має велике інструментальне значення, бо є одним з інструментів стратегії «розділяй та володарюй». Крім того, боротьба з корупцією є ефектним популістським заходом для демонстрації народу, як влада карає корумпованих бюрократів.

Факт довговічності багатьох клептократичних режимів свідчить про те, що не завжди це досягнуто репресіями. Є ситуації «суспільного договору» клептократії з народом.

Подолання клептократії потребує
(1) створення інституцій, починаючи з первинного рівня, наприклад, вуличних комітетів захисту правопорядку, кас взаємодопомоги, тощо
(2) виникнення і розвитку рухів, наприклад, релігійних, спрямованих на базові моральні цінності: не кради, не вбивай, сумлінно працюй, дбай про слабших.