Архив журналиста

4820   2
9878c4dacf0a8459545cd74aa41bb7e41467839013.jpg

Доклад Управления Верховного комиссара ООН по правам человека содержит свидетельства серьезных преступлений ментов и СБУ на Донбассе. Информация основана на интервью, которые провели сотрудники ООН, опрашивая пострадавших - таким образом они опровергли ряд слухов, но одновременно задокументировали случаи реального сексуального насилия за период с марта 2014 по январь 2017.

О докладе сообщали еще в феврале, но мало кто его прочитал. Верне, почти никто не прочитал.

Менты и СБУ как пытали до войны, так пытают и сейчас, как грабили до войны, так грабят и сейчас, как насиловали до войны (достаточно вспомнить Врадиевку), так насилуют и сейчас. Но сейчас более масштабно и совсем уж уверовав в свою безнаказанность. У них появилась "уважительная" причина - война.

Это не эпизодические случаи и не какие-то неизвестные бандиты - это десятилетиями вполне себе госорганы, совершающие вполне себе системные тяжелые преступления.

Полиция и другие госорганы крепнут в своем беззаконии, а гражданское общество слабеет - кто убит, кто бежал из страны из-за преследований, кто поражен гнилью шароварного патриотизма, оправдывая этим самым гнилым патриотизмом даже вопиющие нарушения гражданских прав.

Рекомендую прочитать доклад полностью (www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportCRSV_UA.pdf), ниже лишь выдержки, я выделил их жирным шрифтом.

Здесь речь о преступлениях, совершенных в подконтрольных Украине районах Донбасса:

УВКПЛ також задокументувало низку випадків, коли протягом 2015 р. жінок затримували, катували та погрожували зґвалтуванням їхніх неповнолітніх доньок на їхніх очах. Жінку, яку 19 січня 2015 р. заарештували 10 чоловіків у камуфляжі та масках, більше тижня тримали у підвалі будівлі СБУ, де її били та катували електричним струмом та розплавленим пластиком. Злочинці погрожували зґвалтувати її доньку, якщо вона відмовиться зізнатися у підтримці озброєних груп у 2014 р.

Чоловіка, якого урядові сили затримали у листопаді 2014 р., коли він відвідував свою сім’ю на території Донецької області, що перебуває під контролем Уряду, катували електричним струмом (дроти були під’єднані до його пальців та статевих органів), піддавали імітації страти, погрожували зґвалтувати та розрізати його на шматки.

23 грудня 2014 р. невстановлені озброєні чоловіки затримали жінку в її будинку у Красноармійському районі (Донецька область) та перевезли її до Краматорська (Донецька область), де протягом двох днів її тримали в підвалі. Їй погрожували сексуальним насильством та змусили підписати зізнання та записали на відео, що її сини є членами озброєних груп і що вона передавала їм інформацію про транспортні засоби Збройних Сил України. Після цього її перевели до приміщення СБУ в Харкові68, де вона провела майже два місяці без жодних контактів із зовнішнім світом. Проти неї не було висунуто жодних офіційних обвинувачень, і її жодного разу не привозили до суду. У лютому 2015 р. її звільнили.

12 вересня 2016 р. посадова особа на урядовому контрольному пункті в’їзду-виїзду сказав, жінці, яка подорожувала одним з транспортних коридорів у Донецькій області, що з її пропуском є проблема, і направив її до координаційного центру на блокпосту. Він відклав її паспорт в сторону, попросив її зайти до приміщення, закрив вікно та зачинив двері. Він сказав жінці, що він помітив її місяць тому, вона йому сподобалася, і він навмисне зробив помилку, коли оновлював її пропуск. Після цього він сказав, щоб вона поїхала з ним до готелю, інакше її викрадуть та поховають живцем. Потім він насильно посадив жінку собі на коліна та почав доторкатися руками і облизувати та нюхати її. Вона плакала та благала відпустити її. За півтори години він погодився відпустити її за умови, що вона повернеться на блокпост, погрожуючи їй шантажем та фізичним насильством. Жертва погодилася повернутися, щоб він звільнив її. Вона одразу захотіла повідомити про цей випадок. УВКПЛ допомогло жінці подати заяву до поліції. Станом на 15 січня 2017 р. відсутній будь-який прогрес у розслідуванні цього випадку.

«Вони дали мені аркуш паперу, ручку та сказали писати. Коли я почала наполягати, що такого не було… інший чоловік з рудим волоссям зайшов до кімнати. Він сів навпроти мене та почав грати пістолетом, направляючи його на мене. Я закричала, кинула ручку і папір та сказала, що нічого писати не буду. Тоді він сказав, що якщо я відмовлюся писати, вони приведуть мою неповнолітню доньку та змусять мене дивитися на те, як вони по черзі ґвалтують її. Після цього я написала вісім сторінок тексту, який мені надиктував цей чоловік». (Жінка, затримана за звинуваченнями, пов’язаними з конфліктом)

«Мене допитували. Потім до моєї шиї приставили гострий предмет та погрожували відрізати голову. Після цього хтось стягнув з мене штани, підніс бритву до мого статевого органу та сказав, що розріже його на чотири частини. Тоді вони продовжили бити мене, поки я не визнав вину під відеозапис». (Чоловік, затриманий за звинуваченнями,
пов’язаними з конфліктом)


У листопаді 2014 р. урядові сили затримали чоловіка у селі Соловйове (Донецька область), яке перебуває під контролем Уряду. Його привезли до села Піски, де протягом двох днів його тримали в підвалі. Чотири чоловіки в масках били його ногами та дерев’яною дошкою, катували електричним струмом та направляли вогнепальну зброю на його голову. Йому також погрожували сексуальним насильством.

Навесні 2016 р. чоловіка, який постійно проживає на території, що перебуває під контролем озброєних груп, заарештували вісім осіб у масках та камуфляжі за підозрою у зв’язках з озброєними групами. Наступного дня його привезли до покинутої будівлі, де його допитали. Злочинці роздягли його та прив’язали його ноги та руки до металевої клітки за його спиною. Один з них взяв шомпол (металевий стрижень для чистки дула вогнепальної зброї) та почав вводити його в сечовивідний каналу чоловіка, викликаючи сильний біль у жертви. Другий злочинець записував це катування на мобільний телефон. Після цього вони побили жертву та погрожували викласти записане відео на її сторінку у соціальній мережі. Жертва підписала зізнання та визнала себе «винною» Суд визнав чоловіка винним, засудив, і нині він перебуває під вартою.

5 травня 2016 р. співробітники СБУ із застосуванням надмірної сили заарештували чоловіка в одній з південних областей України та доставили його до будівлі СБУ, поки він був у непритомному стані. Після цього його завели до кабінету, де повністю роздягли та прив’язали до батареї. Протягом двох днів чотири співробітники СБУ змушували його ставати на коліна, ображали, принижували, били його по голові, нирках і в пах та били електричним струмом у язик. Більшість часу він провів з пластиковим пакетом на голові, і йому не давали їжі та води.


То же самое происходит в районах, которые контролируют российские оккупанты, вместе с бывшими украинскими ментами и СБУ-шниками. Но там чаще насилие связано с крупными отжимами:

«Мене одразу помістили до «камери смертників». До мене підійшов головний з терористів та сказав, що вони хочуть забрати мій ресторан та магазин. Вони покликали нотаріуса до будівлі. Мені запропонували підписати документи та відмовитися від свого майна. Спочатку я відмовився. Але тоді вони сказали, що приведуть мою дружину та доньку, і чеченські бойовики зґвалтують їх в мене на очах. Тоді, звичайно, я відповів, що вони можуть брати все, що хочуть, але не чіпають моїх дівчат». (Чоловік, викрадений озброєними групами)

«Пізно ввечері я була вдома із сином, коли двоє озброєних чоловіків увірвалися до будинку. Вони шукали мого чоловіка, якого не було вдома. Вони змусили мене … до статевого акту з ними, декілька разів. Мій син був зачинений в іншій кімнаті. Вони пішли лише вранці» (Жінка з Донецької області, яка пережила насильство)


1 липня 2014 р. група з 10 озброєних чоловіків у камуфляжі, які назвали себе «самообороною», викрали місцевого підприємця з будинку його батьків у Донецькій області83. У цей час місто перебувало під контролем озброєних груп. За словами його родичів, члени озброєних груп намагалися вимагати гроші у чоловіка перед його викраденням. Його привезли до підвалу захопленої будівлі, яка використовувалася озброєною групою «НКВД Комендатура». Як повідомляється, злочинці привели нотаріуса та почали вимагати від жертви передати право власності на все своє майно командиру озброєної групи з позивним «Васільєвіч». Коли чоловік відмовився це зробити, йому сказали, що чеченські бойовики зґвалтують його дружину та неповнолітніх доньок у нього на очах. У той же день командир озброєної групи та невстановлений чоловік увірвалися у квартиру дружини цього чоловіка, погрожували їй та їхній неповнолітній доньці ножем та забрали усе коштовне майно. Вони сказали жінці, що чоловіка затримали та засудили до смертної кари через «відмову співпрацювати з новою владою».

4 липня 2014 р. жертві вдалося втекти, оскільки до міста наближалися українські сили. У липні 2015 р. жертва померла від раку. Це один з небагатьох випадків, коли винних осіб було притягнуто до відповідальності. Командир озброєної групи (колишній співробітник правоохоронних органів) пізніше був затриманий правоохоронними органами України, його було визнано винним у створенні непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань та участі у нападах на підприємства, установи, організації чи на громадян (частина четверта статті 260 Кримінального кодексу України) та засуджено до позбавлення волі строком на сім років (це мінімальний строк покарання, передбачений цією статтею). Однак, питання сексуального насильства не знайшло свого відображення в провадженні. За запитом дружини потерпілого, станом на 16 січня 2017 р. справа розглядалася Апеляційним судом Донецької області, який було переведено з Донецька до Бахмуту.


25 вересня 2014 р. у селі в Донецькій області озброєні чоловіки з «групи Безлера» під командуванням місцевого жителя викрали жінку та двох її колег (чоловіка і жінку) з робочих місць84. Вони привезли їх до захопленої адміністративної будівлі вугільної шахти в Горлівці, де одна з жінок побачила щось схоже на знаки «Горлівка НКВД» та «Смерш», які вказували на назви озброєних груп, що використовували цю базу. Після того, як їх «зареєстрували» в журналі, трьом особам повідомили, що їх «заарештовано». Їх відвели до іншого приміщення, в якому були сліди крові. Чоловіка били на очах у жінок, поки він не знепритомнів. Після цього обох жінок побили та зґвалтували як мінімум сім чоловіків, які допитували їх про те, де вони тримають гроші та цінності. Одну з жертв катували електричним струмом – дроти були під’єднані до її грудей. Після цього вона втратила свідомість. Вона прокинулася від ін’єкції в руку. Через відкриті двері вона побачила кімнату, повну цінностей, серед яких вона впізнала деякі зі своїх речей. Пізніше вона з’ясувала, що поки її та її співробітників катували, члени озброєних груп пограбували їхні будинки. Протягом наступних 10 днів її водили на «допити» майже кожної ночі, і ґвалтували члени озброєних груп, які перебували в стані сп’яніння. Одного дня злочинці привели юриста та змусили жертву передати їм право власності на її квартиру та землю. Протягом наступних місяців її змушувати готувати їжу для членів озброєних груп та інших осіб, позбавлених солі (і цивільних осіб, і військовослужбовців Збройних Сил України). 7 листопада 2014 р. її звільнили. Наступного ранку вона переїхала на територію, яка контролюється Урядом.

22 травня 2014 р. у Донецьку співробітники «ДАІ» «Донецької народної республіки» затримали жінку та чоловіка за надання допомоги Збройним силам України. Жінку утримували під вартою протягом п’яти днів. Під час «допитів» її прив’язували до стільця у болючій позі, зав’язували очі і били по голові та ногах, у тому числі тупим предметом, який вона не змогла ідентифікувати. Двічі її піддавали імітації страти. В одну ніч до її камери зайшла група чоловіків у камуфляжі та спробували зґвалтувати її. За словами жінки, коли вони почули, що у сусідній камері інший ув’язнений намагається повіситися, вони вибігли з її камери. Жінка вважає, що інший ув’язнений зробив це, щоб врятувати її, коли почув її крики та благання. Її звільнили 27 травня 2014 р. внаслідок втручання УВКПЛ.

12 червня 2015 р. троє озброєних чоловіків у цивільному одязі, які назвали себе співробітниками «міністерства державної безпеки» «Донецької народної республіки», затримали 22-річну жінку з інвалідністю та її мати у них вдома. Їх доставили до захопленої будівлі Донецького апеляційного адміністративного суду. Молоду жінку звинуватили у тому, що вона є «українським снайпером», і протягом шести годин допитували. Її мати також допитували протягом декількох годин, але потім звільнили89. Хоча жертва була на п’ятому місяці вагітності, її перевели до приміщення арт-центру «Ізоляція» (яке озброєні групи захопили та почали використовувати для військових цілей) для того, щоб «перевиховати та навчити любити [«Донецьку народну республіку»]». Її тримали там близько місяця у маленькій (1 м × 0,8 м) камері без вікон, з двоярусною полицею замість ліжка. Злочинці вмикали та вимикали світло у камері за власним бажанням. Жінка втратила орієнтацію та не знала, який був час доби. Протягом декількох днів їх не давали ані води, ані їжі. В одну ніч охоронці наказали їй вийти на вулицю, коли йшов дощ, та сказали, що вб’ють її. Вони почали бити її ногами, у тому числі по животу, щоб її «укропська (образливе слово, яким позначаються українці) дитина не народилася». Протягом цієї ночі її били п’ять разів. Вона також повідомила, що охоронці намагалися зґвалтувати її, хоча вона просила їх цього не робити, попереджаючи, що у неї є захворювання, яке передається статевим шляхом90. 25 липня 2015 р. як умову звільнення, її змусили дати інтерв’ю російським та донецьким ЗМІ та визнати, що вона працювала на роту патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» та на «Правий сектор», але потім приєдналася до «Донецької народної республіки». 8 серпня 2015 р. за сприяння УВКПЛ її було вивезено на територію, яка перебуває під контролем Уряду. У жовтні 2015 р. вона народила здорову дитину.

У 2016 р. озброєні групи в Луганську затримали жінку за «звинуваченнями» у «шпигунстві». Її було позбавлено волі. Її тримали під вартою в Луганському СІЗО разом з особами, які скоїли кримінальні злочини. Одного вечора на початку серпня охоронці привели її до нового чергового співробітника на його вимогу. Він сказав їй, що «умови у камерах можуть бути дуже різними», що вона сприйняла як погрозу насильством. Після цього він зґвалтував її. Починаючи з цього дня, він викликав її до свого кабінету приблизно раз на тиждень та змушував до орального сексу. Жінка нікому не скаржилася через побоювання помсти. Її звільнили через декілька місяців

То же самое сотрудники ООН задокументировали по Крыму, где ФСБ - это те же перекрашенные в росийские цвета СБУ-шники.

«Коли мене душили, я був готовий визнати що завгодно, хоча я міг виносити біль. Коли мене катували електричним струмом, прикладали дроти до статевих органів, це був абсолютно інший біль. Я був готовий сказати все, що вони хотіли від мене почути». (Затриманий, якого катувал Федеральна служба безпеки в Криму)


Сейчас некоторые активисты пиарят так называемые законы о коллаборантах, один из которых предлагает бросать человека в тюрьму на 15 лет за получение любой справки с оккупационной печатью, даже свидетельства о рождении, а другой создает Комиссию с функциями суда (как "тройки" еще одной печально известной Комиссии - ВЧК) под контролем СНБО и президента, чтобы решать кто коллаборант, а кто нет - и на этом основании лишать людей основных гражданских прав.

То есть, по глупости, по неведению или с откровенно злым умыслом пытаются подарить власти инструменты, благодаря которым она еще больше продвинется в нарушении гражданских прав.

Дополнительными полномочиями хотят наделить ту самую власть, представители которой уже пытают людей, как на подконтрольной территории, так и, после предательства, на оккупированной. Им в принципе всё равно где и под какими флагами пытать, насиловать, грабить, убивать.

И вот эта деятельность, это "законотворчество", сейчас называется патриотизмом.

0

    • 0
      ... .117.1
      Аноним
      2017-04-23 14:59:49
      Ну так хотели ж бизнес у власти? Ну так получите высшую, реакционнейшую стадию капитализма чующую свой близкий конец.Есть еще вопросы почему они упорно не хотят ратифицировать "Римский статут" который вводит юрисдикцию МУС за военные преступления и преступления против человечности?
      • 0
        ... 08.182
        Аноним
        2017-04-25 10:43:33
        Эвропа ж, что еще сказать?
        Комментировать через:
        Имя:
        Отправить
      Прямой эфир
      15:36 19 мая 2017 Аноним «И немного о лицемерии» +
      Яндекс.Метрика
      ©2012-2015 Блогер pauluskp Все права защищены.
      Использование материалов сайта разрешается только с указанием прямой активной ссылки на сайт.