ЗМОГЛИ ВІДСТОЯТИ МАРІУПОЛЬ ТОДІ - ЗМОЖЕМО Й ТЕПЕР!
МАРИУПОЛЬ ХОЧЕТ МИРА!
В светлые дни Майских праздников Мариуполь продолжает борьбу за Мир. Мы против вывода наших защитников из Широкино. Мы не забыли обстрелов Восточного. Смерти детей. Матерей. Гражданского населения.
Мы не хотим «Восточного – 2». «Восточного – 3». «Приморского – 1». Мы не хотим смерти и уничтожения «Градами» и гаубицами Мариуполя. Мы хотим Мира.
Выйдем все вместе на Митинг третьего Мая – в воскресенье, на 13.00 – на площадь (бывшая им. Ленина), где, начиная со Светлого Воскресения Христового, продолжается Бесконечная Молитва За Мир в Мариуполе и Украине!
Обратимся к руководству Украины и всей Украине!
Скажем «НЕТ!» сдаче Широкино и уничтожению войной Мариуполя!
Скажем «ДА!» инициативе ОБСЕ по демилитаризации Саханки и прекращению боевых действий!
Мы требуем выполнение условий «Будапештского Меморандума» по гарантированию безопасности нашего города и нашей страны – ведь Украина, будучи третьей в мире по силе ядерного оружия – от него отказалась. ВО ИМЯ МИРА.
Мы должны вернуть МИР в наш Мариуполь и нашу Страну!
Иначе Война и Смерть вернется в наш дом…
МИРА нам всем!
ОО «Оборона Мариуполя», ГФ «Мариупольская Дружина», ОО «Духовный Совет Христианских Церквей Мариуполя «Единство», патриоты города.
___________________________________________________________________________________________________
В розмові з керівництвом спостережної місії ОБСЄ ми пояснили, що цей план не можливо виконати. Ми не віримо в його дієздатність з кількох причин:
1. Бойовики жодного разу не дотримувались домовленостей. Якби можна було, то нащо б їм було наступати взагалі? Тому ми не віримо в реальність припинення вогню і вдведення військ окупантів. Це й пояснює вкрай негативне і скептичне сприйняття патріотичними силами Маріуполя плану в зазначеному вигляді.
2. Нема з ким домовлятись. Домовившись з якоюсь однією з банд чи регулярних російських частин, ніколи нема впевненості, що інша погодиться на це (а ротація сил на тимчасово окупованих територіях відбувається доволі часто)
3. НАЙГОЛОВНІШЕ, на що ми вказали Александру Гуку, що план так званої демілітаризації обговорюється з представниками ЗСУ (генерал Таран), а Широкіне реально захищають добровольці.
Якщо ротація підрозділів ЗСУ здійснюється регулярно і "під наказ", то "Азов" і "Донбас" не відведуться звідти, якщо не бачитимуть безпеки для Маріуполя від подібного плану. Полки більш самостійні в прийнятті рішень щодо оборони міста. Тому план має бути таким, щоб міг бути прийнятним для бачення добровольців. А значить немає іншого шляху як узгоджувати його з командуванням Азова і Донбасу.
4. План з відведення військ (тимчасового) передбачає повернення широкінців до своїх домівок і відновлення інфраструктури...
Я наголосила представникам ОБСЄ, що це одна з найбільш кричущих помилок цього плану.
Орки використовують місцеве населення як заручників, розуміючи, що наша армія не буде стріляти по мирних мешканцях. Це найслабше місце в нашій обороні і стримує перехід в наступ. Звідси - здача багатьох населених пунктів практично без бою.
Ми повинні змінити самі підходи і розв"язати собі руки. Як? Успіх "антитерористичної" операції можливий лише тоді, коли держава чітко пояснить громадянам, які потрапили в "зону зіткнення", що вони є заручниками "терористів", а тому мають прийняти для себе рішення про евакуацію, держава повинна забезпечити цим вимушено переміщеним особам проживання на безпечній території, а всіх мирних, хто залишиться в зоні зіткнення вважати випадковими жертвами. Так як це робиться в міжнародній антитерористичній практиці. Бо наш гуманізм все одно призводить до величезних людських, інфраструктурних, моральних і матеріальних втрат. І суттєво звужує можливості наших збройних сил перейти в наступ і звільнити окуповані території держави. Як наслідок - страждають громадяни всієї України: і маріупольці як мешканці прифронтового міста, яке через день кошмарять новини про можливий наступ, і сім"ї бійців, що захищають нас, з жахом чекають новин від своїх синів-чоловіків-братів-коханих-батьків...
Це не закінчиться ніколи, поки буде можливість для маніпуляції мирним населенням як заручниками.
А що є загроза руйнування міст і сіл? Так хіба в когось є сумнів, що місцеве населення стримує бойовиків від таких руйнувань? Ми все одно втрачаємо приватні будинки та інфраструктурні об"єкти. Але при цьому відступаємо і не маєм можливостей для маневрування.
Тому, на моє чітке переконання, план з "демілітаризації" міг би бути використаним лише для того, аби евакуювати мирних людей на безпечну територію, щоб не стримувати можливості нашого наступу.
Доречі, як на мене, саме евакуація людей може призвести до реального припинення чи зменшення вогню. Адже бойовики точно будуть знати, що наших воїнів ніщо не стримує, якщо нема загрози мирним мешканцям. І українські військові будуть "гасити по повній" будь яку спробу наступу бойовиків.
А село і так практично зруйноване. І для мирних людей це все одно не життя. Чому за право бабусі копатись в своєму городі, куди будь-якої миті може прилетіти міна від "братнього народу", мають страждати сотні тисяч інших громадян? Чим швидше звільнимо, тим швидше і бабусі повернуться в свої села. А тратити кошти на відбудову зараз, коли є загроза повторного руйнування - безумство і марнотратство...
Якось так. Сподіваюсь, що нас вчергове почують і не "демілітаризують" мимо волі самих маріупольчан
Тому вийти на мітинг необхідно
Блог в соцсетях:
Твиттер Вконтакт Фейсбук Гуглоплюс Ютуб Инстаграм livejournal
