Перевели в другой класс - там учительница заявила, что ребенок у нее на "испытательном сроке" и завела дневник, поурочно занося в него все плохое, что успела заметить в поведении маленького переселенца. Дневник наполнялся и благодаря доносам учеников, которых к этому поощряли.
Ребенок в 5 лет перенес инсульт, впадал в кому, судя по словам психологов - интроверт. Постоять за себя не может по определению, особенно если в травле объединились соученики, родители и администрация школы.
О буллинге (так красиво называют травлю) узнали в департаменте гуманитарной политики Днепровского горсовета, ниже текст с их странички в ФБ.
"Булінг у 52 школі Дніпра.
Жертвою цькування у школі може стати будь-яка дитина. Коли насильник реалізує своє егоїстичне єство за рахунок приниження іншого: здібності, чесноти, таланти, фізичні кондиції - не мають аніякого значення. А якщо жертва ще й інтроспекційнорефлексивний інтроверт (перепрошуємо, непересічна особистість) з імпульсивним світосприйняттям – шанси потрапити під колективний каток агресивного «ми» збільшуються в рази.
Багатодітна сім’я Іванових, страшного 2014 знесена жаским смерчем з прифронтової лінії (м. Торез) прихилилася у затишному Дніпрі. На «понаєхалі», «бидло данбаскоє» сумно посміхалися, чи віджартовувалися, - оговтуючись від пережитого жахіття.
Намріяна ідилія розсипалася 06.11.2017 - нецензурним окриком однокласника на адресу їх сина, п’ятикласника, під час уроку: «Заткнися єб…тий, як і твоя є…я мамашка, вже із п’ятим є…м у животі» (мама була вагітна донечкою). На відповідь «сам такий» учителька звинуватила у конфлікті їх сина і почалося колективне знущання над «переселенцем», аж до закидання камінням.
Вольовим рішенням адміністрації учень був переведений до паралельного класу. Де класний керівник, з порогу, повідомила дітям, що у класі «вже є один ось такий, а оце, ще звалилося нам на голову і його не пережити»; виставила дитині «іспитатєльний строк» (?!), завела спеціальний щоденник (?!), щоб учителі, поурочно, записували зауваження щодо поведінки негідника; роздратовано натякала матері про недоцільність перебування сина у її дружньому класі.
Діти ж дружньо строчили доноси про злочинне жування ним жуйки, ходіння по класу (просився до туалету), побиття дівчини (кинутий ним на уроці фізкультури м’яч зачепив однокласницю; при цьому хлопець тричі вибачився), неймовірної кількості замордованих ним дітей, зі слів нібито постраждалих дітей.
За дивних обставин 23.11.2017 злетів шкереберть зі сходин, пошкодив ногу, місяць лікувався вдома (класний керівник у поясненні завуальовано описала, що з цього приводу проводила бесіду із хлопцями класу про недопустимість подібної поведінки). Мама молила класного керівника, зверталася до директора школи, щоб втрутилися, припинили цькування її дитини, яка за станом здоров’я знаходиться на межі життя і смерті, намарно.
31.01.2018 учні 5 класу склали й дружньо підписали петицію з вимогою вигнати її сина зі школи, тицяючи нею хлопцю в обличчя, погрожували. Класний керівник, адміністрація, педагоги (?!), батьки - знали, бачили все і… дружно кляли маму за похибки у вихованні вовкуватого сина. Хлопець ховався від однокласників. Коли ж зателефонував 01.02.2018 зі школи й повідомив, що над ним тільки-но знову познущалися, прошепотів, що терпіти більше вже не може, зв'язок обірвався… Мама довгих 10 хвилин телефонувала класному керівникові, у слухавці почула знущальне «що такого може трапитися за якихось 10 хвилин», й зв'язок знову обірвався перед очей попливла земля і оті безкінечні 36 годин на колінах молитви до Господа, щоб не забирав її кровинку, яка впала в кому (хлопчик пережив інсульт в п'ять років). Написала коротеньке послання у фейсбуці, як зойк горлиці: «Людоньки, допоможіть врятувати синочка». (источник)
Мама ребенка обратилась в полицию - те пришли в школу с непонятным и бесполезным "профилактическим уроком" для галочки, хотя должны были открыть уголовное производство. Как минимум, по статье 161 УК Украины "Дискриминация" и угрозам, а затем проводить расследование и суд. Какие могут быть уроки, если дело зашло так далеко?
Благодаря видео "профилактического урока" мы понимаем, что одной из причин травли мальчика из многодетной семьи переселенцев был традиционный финансовый вопрос в школах. Родители попрекают маму, вспоминая о каких-то подарках.
Вообще, одного этого видео достаточно, чтобы понять какой там отвратительный крысятиник. Никто из родителей не встал и не сказал, что ребенку как-то нужно помочь, травлю прекратить, мы ведь взрослые люди, а речь о наших детях. Нет, все начали оправдываться.
На скрине мама мальчика впереди, с руками у подбородка, а сзади родители остальных учеников, совершенно не осознающие, до какой степени мерзкие поступки совершают. Они уверены в своей правоте и полностью захвачены коллективной травлей, аж слюна течет от возбуждения - мы в стаде, мы этих отщепенцев все вместе загрызем!
Европа, закрывай границы. Спасай себя от дикарей.
Уже после того, как скандал попал в СМИ, одна из родительниц пыталась оправдаться, но гнилая натура из всех щелей прёт - написала, что семья из Тореза (на оккупированной территории) не убегала, ведь в Торезе всё нормально. Понаехали, понимаешь, в Днепр, жить нам не дают.
Мне даже захотелось посмотреть на эту Марину Пасканову, обеспокоенную понаехавшими из Тореза, где всё, по ее мнению, нормально.
Вина администрации школы очевидна, ведь родители неоднократно заявляли о травле. В нормальной стране их бы моментально уволили с запретом приближаться к детям.
Это далеко не первый случай травли переселенцев в школах. В Ужгороде началось с незаконных поборов, а закончилось оскорблениями и рукоприкладством - http://pauluskp.com/news/957fcec4b.
Государство в лучшем случае реагирует фальшивыми выражениями озабоченности - виновных не увольняют и положенные по закону тюремные сроки им не дают.
В школах, да и в стране в целом, царит неизменная советская атмосфера. За бабло, неправильную прописку или попытки сопротивляться затравят любого - с огромным энтузиазмом и совершенно безнаказанно.
У меня никакого оптимизма нет. Всмотритесь еще раз в лица на видео.
P.S. Потом дети вырастают и идут в советскую украинскую армию, где убивают сослуживца за то, что он из Донбасса - http://pauluskp.com/news/852527645. И тоже безнаказанно, родителям тупо отсылают изувеченный труп, даже без надежды на справедливость.
Поддержать сайт - ваша помощь важна
Блог в соцсетях:
Твиттер Вконтакт Фейсбук Гуглоплюс Ютуб Инстаграм livejournal
Блог в соцсетях:
Твиттер Вконтакт Фейсбук Гуглоплюс Ютуб Инстаграм livejournal
Що маємо в підсумку? Зараз усі члени тих родин, що не мали фантазій - мають право постійного помешкання, роботу, діти вільно балакають новими мовами... а головне - мають майбутнє. А що мають ті хто залишились? Зубожіння, утиски і жодних перспектив. Батьківщина тєбе використає і кине. Завжди. (c)